Рік, що минає, був непростим для бізнесу і багатьох українців. Але для дорожньої галузі «ковідний» 2020-й став більш ніж вдалим.

Завдяки програмі Велике будівництво на дороги витратили рекордний обсяг грошей в історії країни.

Ми запитали про найбільш визначні події для галузі у трьох експертів: директор Центру транспортних стратегій (ЦТС) Сергій Вовк, виконавчий директор CoST Ukraine Святослав Абрамов та голова громадської організації «Розвиток інфраструктури» Станіслав Гвоздіков. 

Ось, що вони розповіли.


Максимальний обсяг грошей на дороги в історії

На будівництво та ремонт доріг цьогоріч Україна «тягнула» гроші звідусіль – 24 липня у розпал епідемії «на дороги» навіть перерозподілили 35 млрд грн з 66 млрд грн COVID-фонду. 

Загалом для забезпечення цих видатків у 2020 році вдалося зібрати рекордну в історії країни суму. Яку? Тривалий час можновладці та ЗМІ обмежувались фразою «понад 100 млрд». Голова Укравтодору Олександр Кубраков у вересневому інтерв’ю LIGA.net підрахував, що на дороги піде понад 126 млрд грн (з яких понад 90 млрд грн витратить сам Укравтодор).

Читайте також: Глава Укравтодора: какие дороги строят для Зеленского и почему в смете есть странные цифры

У Міністерстві фінансів нарахували 129,3 млрд грн – це 6,7% від усіх річних видатків держави.

Велике оновлення дорожніх полотен

Із запланованих для оновлення у 2020 році 4200 км на фініші вже перебувають 3900 км доріг державного значення, а також 85 штучних споруд. Загалом оновлено 10% від всієї мережі державних доріг, стверджують в Укравтодорі. 

«Це абсолютний рекорд за всі часи Незалежності України», – переконував голова держагентства Олександр Кубраков під час форуму «Мережа». 

Зокрема, оновлено 216 км дороги Київ – Харків, більше 125 км дороги до Станиці Луганської від Сєвєродонецька, 92,5 км дороги від Дніпра до Миколаєва, більше 100 км – від Кропивницького до Запоріжжя, майже 135 км – від Мукачева до Львова. Вже завершено 28 з 30 запланованих обходів міст, зазначи він.

Великі тендери

Власне будівництво таких великих відрізків стало можливим завдяки відмові Укравтодору від «дробіння» підрядів та переходу до маршрутного принципу, пояснює LIGA.net директор Центру транспортних стратегій (ЦТС) Сергій Вовк.

Він називає такий крок позитивним для галузі. «Коли ділянки дробили, проконтролювати якість [ремонту] було майже неможливо», – зазначив він.

 У результаті збільшилась і вартість тендерів. Якщо в попередні роки вони у середньому отримували контрактів на 100-150 млн грн, то у 2020 році змогли вирости до обсягів понад 1 млрд грн, пояснили в Укравтодорі на запит LIGA.net.

У серпні Мінекономіки затвердило Методологію особливостей здійснення закупівель у сфері дорожнього господарства – поки вона має рекомендаційний характер. У попередній версії документа частина учасників ринку та експертів побачили ознаки дискримінації (наприклад, вимоги про наявність мобільних асфальтобетонних заводів, 100% такого ж досвіду робіт). Спостерігачі почали звинувачувати Укравтодор у підіграванні кільком учасникам ринку та навіть створенню дорожнього картелю. Так називають п’ять автодорожніх компаній, які отримують найбільшу кількість підрядів (Автомагістраль-Південь, Техно-Буд-Центр, Онур Конструкціон Інтернешнл, Автострада, Ozaltіn). В Укравтодорі це очікувано заперечували.

Читайте також: Дороги Зеленського: П’ять проблем великого будівництва

Але після низки обговорень вдалося досягнути компромісного варіанту, який став прийнятним для всіх зацікавлених сторін, розповідає виконавчий директор CoST Ukraine Святослав Абрамов.

Плюсом для галузі запровадження методики називає Станіслав Гвоздіков, голова громадської організації «Розвиток інфраструктури»:»Є прискорення закупівель і зниження ризиків, пов’язаних з нечесною поведінкою, зловживанням, шахрайством, злочинами з боку співробітників Укравтодору та сторонніх осіб».

Абрамов з CoST Ukraine обережніший в оцінках: «Виміряти мультиплікаційний ефект за умови його якісного застосування документа ми зможемо лише в наступному закупівельному сезоні, адже на момент його прийняття більшість торгів уже відбулася». За його словами, частина замовників використовує тільки ті положення документу, які є зручними для них, та користується дискримінаційними положеннями, не передбаченими методикою.

Менше тролінгу на торгах

Введенні в дію більш жорсткі вимоги до процедури оскарження закупівель сприяли значному зменшенню кількості скарг під час торгів, констатує Абрамов. 

До цього голова в Укравтодорі часто жалілися на «тендерних тролів» —  компанії, які  блокують тендерні процедури через систему скарг. Часто такі компанії навіть не планують брати участі в торгах, а просто «діють на нерви» іншим учасникам, шантажують їх. Для держави такі дії означають блокування проєктів будівництва мінімум на кілька місяців. 

З квітня загальна кількість скарг на тендерну документацію служб Укравтодору по всій країні (САД) скоротилася у понад два рази, свідчить дослідження CoST Ukraine.

Середній ремонт здорожчав майже вдвічі, але вартість будівництва 1 км впала

Будівництва 1 км дороги у поточному середньому ремонті (ПСР) цьогоріч коштує українцям на 91,6% дорожче, ніж рік тому,  хоча ціни на будівельні матеріали за рік зменшились, свідчить дослідження CoST Ukrainе. Станом на кінець листопада на ПСР припадає 72% закупівель Укравтодору. Цей метод популярний, бо є єдиним варіантом відновити дорожню мережу за короткий проміжок часу без безлічі дозволів і погоджень з боку органів архітектурно-будівельного контролю, пояснює Абрамов. 

Здорожчення 1 км стосується лише ПСР й пов’язане з жорсткішими вимогами щодо цього типу ремонтів: у 81% проєктів ПСР замінювали конструктив основи дороги (у 2019 році таке робили 45% проєктів), тож ціна 1 км зросла, заперечив Кубраков на форумі Мережа.  

А у загальному об’ємі виконання (враховуючи всі види ремонту і будівництва. – Ред.) 1 км дороги у 2020 році став дешевшим, переконує він: «У 2020 році за суму 81 млрд грн ми отримали 3926 км доріг. Тобто середня вартість 1 км у 2020 році — 20,6 млн грн. Цього року 1 км дешевший на 4,5 млн грн». 

Згідно з даними CoST Ukraine, середня вартість будівництва нового 1 км становила 90 млн грн – на 14,3% менше, ніж у 2019 році. Вартість реконструкції зменшилася на 45% до 36 млн грн, капітального ремонту – зросла на 4% до 25,1 млн грн.

Незалежний технічний нагляд став обов’язковим

Цього року вперше замовника зобов’язали залучати на конкурсних засадах незалежного інженера-консультанта, кваліфікацію якого підтверджено незалежним органом, розповідає Гвоздіков. Раніше виконання цих обов`язків було покладено на штатних інженерів обласних дорожніх служб. 

Укравтодор частково почав виставляти ці послуги на відкриті торги, однак нерідко вони проходили не зовсім вдало, а подеколи створювали прецедент конфлікту інтересів для представників громадськості, розповідає Абрамов. 

«Так, попередній аналіз показав, що в оголошених торгах були встановленні необґрунтовано високі вимоги до їхніх учасників» За його словами, деякі вимоги на кшталт необхідності підтверджувати досвід виконання технічного нагляду призвели до  штучного звуження учасників торгів – доступ до ринку був у обмеженого кола гравців. 

Також в CoST Ukrainе зазначають, що нагляд необов’язковий для проєктів поточного середнього ремонту, що створює значні ризики для якості виконання робіт без належної відповідальності інженера. 

Ще у 2020 році Укравтодор запровадив моніторинг діяльності інженерів із технічного нагляду – щоб мати можливість контролювати якість роботи контролерів. Функцію моніторингу якості здійснювало державне підприємство, підпорядковане Укравтодору – Дорожній контроль якості (віднедавна – ДП Дорцентр).

«Однак й досі відкритим залишається питання про зменшення ризиків виникнення конфлікту інтересів в ході роботи ДП, яке цього року отримало безпрецедентну суму в розмірі 72 млн грн», —  додає очільник CoST Ukrainе.

Встановлення систем зважування

У 2020-му Україна просунулась у впровадженні систем зважування в русі та підвищення ефективності габаритно-вагового контролю, зазначає Гвоздіков. Зокрема, до законодавства внесли зміни щодо відповідальності вантажовідправників та інших учасників перевезень. 

До кінця року в Україні має запрацювати 40 стаціонарних вагових комплексів, розповідав раніше в інтерв’ю LIGA.net очільник Укртрансбезпеки Єгор Прокопчук. Голова Укравтодору відзвітував під час форуму про 25 облаштованих майданчиків для комплексів зважування в русі WiMів (Weight in Motion).

Читайте також: Фуры без перегруза, «белые» маршрутки и легальный Uber. Интервью о том, чего (почти) нет

«Надскладна ситуація з мостами, тож впровадження систем зважування в русі (WIM) розпочали саме з них. Нахабні перевізники будуть шукати, як об’їхати ділянки дороги, де є зважування. Мости не об’їдеш», – підсумовує Гвоздіков.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.

Еще по теме