Новости

Беспомощность Нацполиции в условиях карантина.Суды становятся на сторону граждан

На сьогоднішній день судами розглянуто орієнтовно 600 справ про притягнення громадян до адміністративної відповідальності за порушення карантинних правил (44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Аналіз судових рішень свідчить, що в 90% випадків суди стають на сторону людей, закриваючи провадження у справі у зв’язку з відсутністю складу чи події адміністративного правопорушення або направляючи на доопрацювання протоколи, складені працівниками поліції.

Виходячи із змісту судових рішень можна констатувати, що основною причиною цьому є недоліки та помилки, які допускаються працівниками поліції під час фіксації виявлених правопорушень, а також елементарні незнання процесуального законодавства, нерозуміння самої суті карантинних правил. 

Читайте також — Вийшли викинути сміття без паспорта або пройшлися втрьох — платите 17000. Чи ні?

Варто нагадати, що стаття 44-3 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами (штраф для громадян від 17 000 грн до 34 000 грн, для посадових осіб від 34 000 грн до 170 000 грн). 

Проаналізуємо судові рішення кінця березня 2020 року за фактами порушень першої «порції» карантинних правил, встановлених Постановою КМУ №211 від 11 березня 2020 року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». Стосуються вони, як правило, порушення правил торгівлі, здійснення іншої підприємницької діяльності у період карантину. 

Підстави для не притягнення громадян до адміністративною відповідальності за ст. 44-3 можна умовно розділити на три групи: 

Недоведеність працівниками поліції обставин або вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення 

Жовтневий районний суд м. Дніпро Постановою від 27 березня 2020 року (справа №201/2724/20) закрив справу про притягнення до відповідальності водія, який здійснював перевезення пасажирів на громадському транспортному засобі з порушенням карантинних правил у зв’язку з відсутністю події правопорушення. 

При цьому суд зазначив, що доказами вчинення правопорушення не можуть вважатися лише складений працівником поліції протокол про адміністративне правопорушення і рапорт (при цьому рапорт взагалі є лише службовим документом). 

Подписывайтесь на рассылки Liga.net — только главное в вашей почте

А оскільки до протоколу не долучено інших доказів, то суд прийшов до висновку про відсутність підстав для притягнення до відповідальності, пославшись на  статтю 62 Конституції України, відповідно до якої обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Більше того, в даній справі суд не прийняв в якості доказу додані до протоколу письмові пояснення самого водія, в яких останній визнав вину у вчиненні даного правопорушення, оскільки водій не мав можливості читати протокол, так як знаходився на роботі маршрутного таксі та необхідно було везти людей. 

Корисним для правозастосування є висновок Конотопського міськрайонного суд Сумської області, зроблений у Постанові 23 березня 2020 року (справа №577/1105/20). Справа стосувалася притягнення до відповідальності посадової особи непродовольчого магазину, яка за версією поліції, не припинила роботу закладу і здійснювала прийом відвідувачів в період дії карантинних обмежень. 

Суд не прийняв в якості доказу правопорушення долучене до протоколу фото (зробленого працівником поліції на власний мобільний телефон), оскільки з вказаного фото не зрозуміло, якого числа та до якого саме магазину заходить поліцейський, та який магазин зображений на фото. 

Читайте також — На вас склали протокол за порушення правил карантину? Не сперечайтеся з поліцією

При цьому суд надав перевагу наданим під час судового розгляду поясненням самої особи та свідків, які пояснили, що прийом покупців вони не здійснювали, а вийшли на роботу для приймання товару від постачальників.

Суд послався також на практику Європейського суду з прав людини (рішення у справі «Еркапіч проти Хорватії» від 25 квітня 2013 року, відповідно до якого судам необхідно надавати більшого значення свідченням, наданими у суді, порівняно з протоколами допитів осіб на попередньому слідстві, оскільки останні являють собою, передусім, процес збору стороною обвинувачення інформації на підтримку своєї позиції. 

В свою чергу Конотопський міськрайонний суд Сумської області дійшов висновку про недоведеність вини особи у справі про притягнення до відповідальності власниці кафе за здійснення роботи під час карантину, закривши провадження у справі у зв’язку з відсутністю складу правопорушення (Постанова від 23 березня 2020 року у справі №577/1104/20). 

Суд не прийняв до уваги в якості доказу протокол про адміністративне правопорушення, оскільки в протоколі було зазначено, що факт правопорушення підтверджується поясненням свідків, проте самі пояснення до протоколу не додані. В результаті суд констатував, що викладені у протоколі обставини не підтверджені належними та допустимими доказами, а суд не має право самостійно збирати докази по справі. 

Разом з тим, Постановою Оріхівського районного суду Запорізької області від 26 березня 2020 року у справі №323/741/20 про притягнення до відповідальності касира ломбарду за відсутність засобів індивідуального захисту матеріали відправлено на доопрацювання в управління поліції, оскільки до протоколу додані пояснення свідків в той час, як в самому протоколі в графі «свідки» цих свідків не вказано. 

Читайте також: Вірус, тести, карантин: коли весь цей COVID-19 закінчиться? Розповідає Володимир Курпіта

Доволі суперечливою з точки зору правозастосування є Постанова Болградського районного суду Одеської області від 31 березня 2020 року у справі №497/428/2020, в якій судом не визнано належним доказом факту порушення правил торгівлі в умовах карантину, долучене працівником поліції фото, оскільки воно зроблене на власний мобільний телефон, який не знаходиться на балансі місцевого відділу поліції. Такий пристрій, за висновком суду, не може вважатися належним доказом вини особи у вчиненні правопорушення. 

Особа не є суб’єктом інкримінованого адміністративного правопорушення 

Показовою в цьому плані є Постанова Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 березня 2020 року у справі №214/2095/20 про притягнення до відповідальності фізичної особи – підприємця), яка на думку правоохоронців здійснювала продаж товарів у канцелярському магазині. 

Провадження у справі закрито у зв’язку з відсутністю складу правопорушення. Суд встановив, що сама ФОП тимчасово залишила магазин, відійшовши у справах. В той час її мати, яка знаходилася в торговому залі, продала незнайомому чоловіку дві розмальовки та дві батарейки.

При цьому в протоколі про адміністративне правопорушення поставила підпис мати, хоча при цьому протокол був складений працівниками поліції саме відносно ФОП (як з’ясувалося під час судового розгляду працівник поліції, складаючи протокол, просто переписав дані з документів, розміщених на стіні).

З огляду на наведене, суд прийшов до висновку, що протокол складений відносно іншої особи, незважаючи на те, що в там вказані дані ФОП, та закрив провадження в зв’язку з відсутністю складу правопорушення. 

Читайте також: 33 млрд грн на соціальні ініціативи влади. Де візьмуть гроші і чи справедливі доплати

Самарський районний суду м. Дніпропетровська, розглядаючи справу про притягнення до відповідальності особи за здійснення торгівлі в продуктовому магазині без засобів індивідуального захисту (Постанова від 31 березня 2020 року у справі №206/1225/20) звернув увагу, що для наявності складу такого правопорушення, невикористання засобів захисту повинно мати місце саме під час здійснення торгівлі, тобто господарської діяльності, вимоги щодо здійснення якої встановлені Постановою КМУ №211. А оскільки в справі відсутні докази того, що особа була без медичної маски саме під час відпуску товарів, то і склад правопорушення відсутній. 

Крім того, суд звернув увагу, що дана особа є лише працівником, а не безпосереднім суб`єктом господарювання, що здійснював вказану господарську діяльність, а тому ця особа не може бути суб`єктом вказаного правопорушення. 

Цікавою є позиція Полтавського районного суду Полтавської області, викладена у Постанові від 23 березня 2020 року (справа №545/727/20) у справі про притягнення до відповідальності особи, яка  здійснювала реалізацію картоплі та цибулі з автомобіля у невстановленому місці. 

Суд не знайшов в діях особи складу адміністративного правопорушення за ст.44-3 КУпАП, взявши до уваги надані під час розгляду справи пояснення свідка про те, що його знайомий не здійснював продаж даної продукції, а лише за попередньою домовленістю привіз автомобілем картоплю та цибулю в обумовлене ними місце в обмін на його майбутню допомогу на будівництві. 

Щодо факту торгівлі у невстановленому місці — суд додатково зауважив, що він не вправі самостійно змінювати, на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, а тому підстав для притягнення до відповідальності за таке порушення немає. 

Читайте також: Антивірусні заходи для бізнесу: праця на карантині

Доволі значимою з точки зору правозастосування є справа є Постанова Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у справі № 214/2191/20, якою закрито провадження у зв’язку з відсутністю складу правопорушення у справі про притягнення до відповідальності чоловіка, який здійснював продаж раків біля виходу з продуктового магазину. 

Судом встановлено з долучених до протоколу фото- і відео- матеріалів, що чоловік, знаходячись поряд із магазином (будучи при цьому у захисній медичній масці на обличчі), здійснював продаж раків. 

Проте, оскільки Постанова КМУ №211 встановлює заборону роботи саме суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, а вказаний чоловік не є таким суб’єктом господарювання, то він відповідно не є суб’єктом даного адміністративного правопорушення. Таким чином вказане судове рішення фактично узаконює здійснення торгівлі з рук громадянами, які не є підприємцями. 

Не менш цікавим є висновок Ковпаківського районного суду м. Суми , зроблений під час розгляду справи про притягнення до відповідальності продавця магазину за торгівлю товарами під час дії карантинної заборони (Постанова від 20 березня 2020 року у справі № 592/3840/20). 

Оскільки під час розгляду встановлено, що відпуск товарів покупцям відбувався через віконце відділу магазину (а не безпосередньо в торговому залі), за висновком суду це не є прийманням відвідувачів. Дане судове рішення також ставить під сумнів правомірність заборони під час карантину торгівлі у кіосках та МАФах. 

Формальні (процедурні) порушення під час оформлення протоколу працівниками поліції 

До прикладу, Постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області (справа №705/1159/20) складений працівником поліції протокол про адміністративне правопорушення повернуто для належного оформлення, оскільки в протоколі не правильно вказано дата народження особи, а також протокол не містить відомостей про те, яким нормативно-правовим актом встановлено заборону, яку порушила особа. 

А ось Цюрупинський районний суд Херсонської області в аналогічній справі відправив на доопрацювання протокол про адміністративні правопорушення у зв’язку з тим, що в протоколі не зазначено, чи є особа суб`єктом господарювання, що перешкоджає належному і неупередженому судовому розгляду справи (Постанова від 31 березня 2020 року у справі №664/790/20). 

Читайте також: У вас коронавірус або ви самоізолювалися? Як отримати допомогу у держави

Гайворонський районний суд Кіровоградської області взагалі відправив матеріали на доопрацювання в управління поліції лише з тієї причини, що протокол про адміністративне правопорушення містив вказівку на те, що особа, яка притягається до відповідальності є фізично особою – підприємцем (мова йшла про порушення торгівлі під час карантину), при цьому до протоколу не було долучено відомостей з єдиного реєстру фізичних особі підприємців щодо цієї особи (Постанова від 30 березня 2020 року у справі №385/316/20). 

Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпра від 27 березня 2020 року (справа №201/2711/20) у справі про притягнення до відповідальності водія за порушення правил перевезень під час карантину визначено, що, всупереч приписам Наказу МВС України №1376 від 06 листопада 2015року «Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції», суд не має можливості перевірити правильність складення наданого протоколу, оскільки працівником поліції заповнено протокол не розбірливим почерком. 

Присоединяйтесь к Instagram Liga.net — здесь только то, о чем вы не можете не знать

Крім того, в протоколі були здійснені виправленні у даті ухвалення Постанови КМУ, якою встановлені відповідні норми, що є порушенням вимог зазначеного Наказу (оскільки внесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено, не допускається). 

З огляду на наведене, суд закрив провадження у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, вказавши, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. 

Таким чином, можна констатувати, що органи Національної поліції виявилися абсолютно не готовими до завдання забезпечення правопорядку та контролю за дотриманням населенням карантинних правил. 

Така робота призводить лише до  додаткового навантаження судів, в той час як дійсно злісні порушники мають можливість уникати відповідальності та своєю діяльністю наражати на небезпеку інших громадян. На жаль, без підвищення кваліфікації та набуття відповідних знань поліцейськими, ситуація на краще не зміниться.

Еще по теме

Добавить комментарий